Оздоровлення дошкільників влітку

Загартування та зміцнення здоров'я в літній період

Загартування – це система дій, спрямованих на підвищення опірності організму, розвиток здатності швидко і без шкоди для здоров'я пристосуватись до різноманітних умов життя.

При загартуванні потрібно керуватись такими принципами: послідовність, систематичність, врахування індивідуальних особливостей, без страху, негативних почуттів. В загартуванні дитячого організму використовуються такі фактори: повітря, вода, сонячне тепло.

№	Форма роботи	Особливості організації	Відповідальні
1	Повітряні ванни не вимагають спеціальних заходів, витрат часу	- на прогулянці, не нижче +18*С, не перегрівати в спеку, панамки, натуральний одяг, тривалість до 30 хв. - в приміщенні до 10 хв., полегшений одяг, кутове провітрювання, за відсутності протягів - сон при доступі свіжого повітря	Стар.мед.сестра, Вихователі
2	Сонячні ванни ультрафіолетові промені,бактерицидний протирахітний вплив	Суворо дозуються, не цілий день на сонці, з дозволу медиків, з 9 до 12 годин ранку, після 16 ввечері, починати 3-4 хв. Доводячи до 15 хв одноразово, 40 хв протягом дня, закінчуються водними процедурами	Стар.мед.сестра, Вихователі
3	Водні процедури найдійовіший засіб, організм у 30 разів інтенсивніше втрачає тепло, тренування систем	- щоденно прохолодне вмивання, миття рук, шиї, t початкова 32°С, кожні 3 дні знижується на 1°С до t 22°с, - обливання ніг після сну, t початкова 36°С до t 24°С, розтирання рушником, водночас масаж шкіри - за відповідних умов контрастні ванни для ніг 3 хв, t 36°С та t 22°С, змінююється до t 40°С до t 18°С - ходіння по воді t 22°С - купання в плескальному басейні, t повітря вище 26°С, t води 24°С – 26°С	Стар.мед.сестра, Вихователі
4	Ходьба босоніж	Запропонувати скинути взуття, походити по траві, м'якій землі, піску, гладеньким камінцям, профілактика плоскостопості, розвиток тактильних відчуттів	Стар.мед.сестра, Вихователі
5	Ходіння «Доріжкою здоров'я»	Ходьба босоніж щоденно для профілактики плоскостопості, розвиток тактильних відчуттів з використанням природних наповнювачів (сіль, пісок, каштани, фасоль, горох, гречка)	Стар.мед.сестра, Вихователі
6	Санація повітря сольовою лампою, іонізація	Щоденно, за графіком санація та іонізація повітря у приміщення ДНЗ	Стар.мед.сестра, Пом.вихователів
7	Профілактика плоскостопості, викривлень хребта	Включати в рухові паузи, комплекси ранкової та гімнастики пробудження, щодня у добре провітреному приміщенні, з використанням додаткового обладнання)	Стар.мед.сестра, Вихователі
8	Пальчикова гімнастика	Щодня, продовж дня, як фізкультхвилинка на заняттях, у вільний час як спеціальне заняття з використанням віршів, пісень, потішок, звуконаслідування	Практичний психолог, Вихователі
9	Дихальна гімнастика Валеохвилинки	Впродовж дня на свіжому повітрі, у добре провітреному приміщенні, ігри-звуконаслідування для вентиляції легенів, розвитку грудного дихання, активізації головного мозку	Практичний психолог, Вихователі
10	Психогімнастика	За планом психолога для зниження збудження, зняття напруження, у вільний час як спеціальне заняття	Практичний психолог
11	Психологічне розвантаження розслаблення м'язів	За планом психолога для зниження збудження, зняття напруження, , діє заспокійливо на нервову систему, зняття втоми, оптимізації психічних процесів	Практичний психолог
12	Кольоротерапія	Вплив на самопочуття, фізіологію – заспокійливо, активізує діяльність органів, систем залежно від кольору спектру	Практичний психолог
13	Музикотерапия	Для заспокоєння нервової системи, як супровід режимних моментів,в артист-й діяльності, створення «Картин настрою»	Практичний психолог, Муз.керівник
14	Оздоровчий біг	Щоденно під час ранкової гімнастики з дітьми старшого дошкільного віку, 3 – 4 хв.	Стар.мед.сест., Вихователі

Додаток до листа МОН України

від 16.08.2010 р. № 1/9-563

«Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу»

Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.

Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.

Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

Загартовуючи процедури. Їх значення.

За гартувальні процедури доповнюють і підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання.

Для масового використання в режимі дня різних вікових груп рекомендовано традиційне загартування: - повітрям (повітряні ванни, прогулянки, сон на свіжому повітрі); - водою (місцеві й загальні контрастні обтирання та обливання, умивання, купання); - сонцем (сонячні ванни), відповідно до розроблених принципів, норм та методик.

Нетрадиційні за гартувальні процедури, в т ому числі інтенсивне загартування (ходіння босоніж, обтирання снігом, обливання холодною водою, сауна) та спеціальні лікувально-профілактичні заходи (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури та ін.) вводяться до загальної системи роботи за призначенням лікаря та за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я й самопочування дітей.

У дитячому садку проводяться спеціальні загартовувальні процедури: водні, повітряні, сонячні ванни. Ефективність їхнього впливу на організм зростає, якщо вони поєднуються з фізичними вправами.

Загартовування має бути систематичним, тривати увесь рік, причому треба поступово знижувати температуру повітря і води, збільшуючи одночасно тривалість процедур. Вплив їх найефективніший тоді, коли вони застосовуються у комплексі. У всіх цих питаннях вирішальна роль належить лікареві. Діючи пліч-о-пліч з педагогом, він призначає і дозує загартовувальні процедури для кожної дитини зокрема.

Методика їх проведення.

Щоб правильно проводити загартовувальні процедури, вихователеві треба зрозуміти механізм загартовування і роль фізичних вправ у цьому процесі. Передусім важливо пам'ятати, що гаряча вода, пара, тепле повітря, сонячні промені, масаж і фізичні вправи розширюють, а холодна вода, сніг, морозне повітря звужують судини.

Водні процедури (обтирання, обливання, душ, купання) організовуються після ранкової гімнастики. Це доцільно тому, що під час виконання фізичних вправ збільшується приплив крові до м'язів і шкіри, внаслідок чого судини розширюються. Прохолодна вода викликає звуження їх. Щоб вони знову розширилися, треба зробити фізичні вправи, або енергійно розтертися рушником, або застосувати різні способи масажу.

Загартовування водою починають з елементарних процедур – умивання обличчя, обмивання шиї та верхньої частини грудей, рук до ліктів.

Обтирання —процедура, що сильніше діє на організм. Рукавичкою, змоченою у воді (температура 32—22°), спочатку обтирають кінцівки, потім груди, живіт, спину. Після цього енергійно розтираються сухим рушником. Можна використати і різні способи масажу.

Обливання — ще сильніша процедура, тому температура води має бути на 2—3° вища, ніж під час обтирання. Обливатися можна з лійки, глечика або замінити їх душем. Приймаючи душ, корисно робити вправи, пов'язані з розтиранням тіла. Тривалість приймання холодного душу не має перевищувати 40 с

Після холодного душу для розширення судин корисно прийняти гарячий (контрастний) душ, а потім розтертися рушником до почервоніння шкіри. В результаті виникає приємний, бадьорий стан.

Температура гювітря у приміщенні, де проводяться водні процедури, має бути Не нижчою за +20, + 18°. Враховуючи збуджувальну дію водних процедур, їх треба проводити після сну.

Обливання ніг. Облипання стоп і голінок холодною водою призначається після денного сну або увечері, у поєднанні з гігієнічною процедурою миття ніг.

Ця проста водна процедура дає великий ефект як з погляду загартовування організму, так і в розумінні профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів.

При обливанні ніг підвищується тонус судинної системи, збільшується частота пульсу, легенева вентиляція та газообмін, але лише в тому разі, коли температура шкіри стоп вища від температури води на кілька градусів. Ось чому перед обливанням треба підвищити температуру ніг за допомогою фізичних вправ (поперемінне піднімання п'яток, не відриваючи носків від підлоги; перекочування з п'ятки на носок; ходьба, біг, стрибки на місці, присідання). Після обливання треба розтерти ноги рушником і знову зробити названі вище вправи. Для обливання ніг застосовують воду, температура якої +28, +16°.

Купання у середній смузі починають при температурі води не нижчій за +22° і навколишнього повітря +24, +26°. Тривалість купання з віком збільшується від 1 до 7 хв. Не можна купатися натщесерце або раніше ніж через 1,5 год після їди.

Треба стежити, щоб діти із спітнілим та охолодженим тілом не входили у воду. Спочатку рекомендується зробити кілька рухів на суші, а потім, зайшовши у воду, виконувати підготовчі вправи до плавання, гри з м'ячем і з гумовими надувними предметами. Важливо стежити за дозуванням і не допускати появи у дітей ознобу.

Після купання треба витертися рушником і зробити фізичні вправи.

Повітряні ванни. Влітку діти протягом майже всього дня перебувають на відкритому повітрі у полегшеному одязі (трусах, літньому взутті, часто босоніж) і, отже, приймають повітряні ванни.

У холодний час загартовування дитячого організму відбувається під час фізкультурних занять і ранкової гімнастики, завдяки полегшеному одягу. Крім того, спеціально організуються повітряні ванни, які проводяться після денного сну. Температура приміщення поступово знижується до +14°, а тривалість повітряної ванни збільшується від 5 до 12 хв.

Доцільно поєднувати повітряні ванни з фізичними вправами. Поліпшуючи кровообіг, вони підсилюють вплив прохолодного повітря на удосконалення терморегулюючих механізмів. Під час повітряних ванн можна проводити добре засвоєні вправи, які одночасно виконують усі (ходьба у швидкому темпі, що чергується з бігом у середньому темпі; загальнорозвиткові вправи; ходьба з різними рухами рук —вгору, до плечей, у сторони; стрибки на одній та двох ногах з просуванням у різних напрямках).

Сонячні ванни. Вони завжди поєднуються з повітряними ваннами, тому особливо сприятливо впливають на організм. Благотворний вплив сонця пов'язаний з дією ультрафіолетового проміння, із загартовуючими властивостями повітря (температура, вологість і швидкість руху).

Сонячні ванни проводяться з дітьми щодня у ранішні часи— у середній смузі між 10—12 годинами. Тривалість їх збільшується поступово від 4 до 30хв (додавати по 1—2 хв щодня).

Сонячні ванни корисно приймати під час виконання фізичних вправ. Щоб діти не перегрівались, вправи підбирають помірної Інтенсивності (ігри з м'ячем, у городки, бадмінтон).

Вихователь стежить за самопочуттям і поведінкою дітей під час процедур. Аналізуючи спостереження, він робить відповідні висновки для удосконалення методики загартовування.

Інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період»(лист МОНмолодьспорт від 16.03.2012 № 1/9-198)

Важливе місце серед заходів, спрямованих на оздоровлення дітей у літній період займає загартування, яке доповнює різні форми роботи з фізичного виховання, підвищує їхню ефективність. Рекомендованим для масового використання для різних вікових груп є традиційне загартування повітрям (повітряні ванни, прогулянки, сон на свіжому повітрі), водою (місцеві і загальні, контрастні обтирання та обливання, умивання, купання, полоскання горла), сонцем (сонячні ванни), яке проводиться відповідно до розроблених принципів, санітарно-гігієнічних норм і педагогічних методик. Поряд з ним можна проводити й інші загартувальні процедури (ходіння босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску, обливання водою, сауна тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

Організація харчування дошкільників

в оздоровчий період

У літній сезон суттєво зростає вміст вітамінів і мінеральних речовин у дитячому раціоні за рахунок використання свіжих овочів, фруктів та ягід. При розробці меню на літній оздоровчий період не слід забувати про такі продукти як зелень петрушки, кропу, щавель, кропиву. Раннім літом корисно готувати борщ зі щавлю, омлет з кропивою. Молоде зелене бадилля буряка та моркви можна використовувати для приготування супів, борщів.

Мінеральні речовини

Мінеральні речовини в дитячому організмі відіграють велику роль у процесах росту і розвитку тканин, особливо кісткової системи, у регуляції багатьох фізіологічних функцій. При достатньому вмісті мінеральних речовин у раціоні їжа засвоюється краще.

Особливе значення має вміст у дитячому раціоні солей кальцію, фосфору та заліза. Солі кальцію і фосфору є головною складовою частиною кісткової системи людини. Ці мінеральні речовини містяться в молочних продуктах, м'ясі, рибі, яйцях, вівсяній крупі, овочах. Солі заліза беруть участь у кровотворенні. Магній— у формуванні ферментних систем, вуглеводному і фосфорному обмінах, фтор — в утворенні зубів. Натрій і калій нормалізують водно-сольовий обмін. Йод сприяє нормальному функціонуванню щитовидної залози.

Основними джерелами йоду є такі продукти: морська риба, морська капуста, яйця, зернові (крупи, особливо вівсяна), горох, молочнокислі продукти, горіхи (особливо кедрові).

До найбільш багатих на кобальт продуктів відносяться: печінка (яловича), риба; овочі (морква, буряк, цибуля зелена, перець зелений та червоний); зелень (щавель, кріп, кропива); журавлина, горобина, смородина чорна; горіхи, бобові (горох, боби, квасоля).

Основними джерелами вмісту марганцю є зернові та продукти їх переробки. Достатня кількість у раціонах борошняних та круп'яних продуктів і страв з них забезпечують фізіологічну потребу організму в марганці, в той час як надлишок в раціонах вказаних продуктів може призвести до надмірного надходження марганцю до організму, що може негативно впливати на діяльність щитовидної залози.

Достатня забезпеченість дітей вітамінами у дошкільних навчальних закладах може бути досягнута, перш за все, за рахунок забезпечення цих установ якісними продуктами харчування в належному асортименті згідно з затвердженим набором продуктів, а також за рахунок контролю за дотриманням правил кулінарної обробки продуктів та технології приготування страв з високим і стабільним вмістом вітамінів.

Найнеобхідніші вітаміни

Раціональне складання меню для дитячого харчування передбачає широке включення до нього страв з найбільш високим та стабільним вмістом вітамінів і, в першу чергу, вітаміну С як найменш стійкого. У літній оздоровчий період це можливо за рахунок великого асортименту свіжих овочів і фруктів.

Вітамін С

Вітамін С широко розповсюджений у природі і міститься у продуктах як рослинного, так і тваринного походження. Особливо багаті вітаміном С плоди шипшини, горіхи, чорна смородина, зелень салату, шпинату, кропу, петрушки, зелена цибуля, а також яблука, садова і лісова суниця, малина, аґрус тощо. З овочів найбільш цінним джерелом аскорбінової кислоти є свіжа капуста, солодкий болгарський перець, помідори, зелений горошок, редис, ріпа, редька. У картоплі аскорбінової кислоти небагато, але у зв'язку з тим, що картопля використовується в харчуванні порівняно у великих кількостях, вона також є важливим джерелом вітаміну С.

Вітамін А (ретинол) потрібен для процесів росту організму, формування кісток, нормального стану тканин шкіри, слизових оболонок. Велику роль ретинол відіграє у функціонуванні органу зору, а саме у забезпеченні темнової адаптації. В активній формі вітамін А міститься лише в продуктах тваринного походження — печінці багатьох видів риб, риб'ячому жиру, вершковому маслі, сирі, жовтках яєць, молоці та молочних продуктах. У продуктах рослинного походження знаходиться пігмент бета-каротин, який в організмі людини перетворюється у вітамін А, у зв'язку з чим бета-каротин називають провітаміном А. Найбільш багаті бета-каротином морква, салат, шпинат, гарбуз, зелений горошок, абрикоси, томати та інші овочі та фрукти.

Вітамін D має виключно велике значення для життєдіяльності організму. Він сприяє утворенню кісткової тканини і стимулює ріст організму. При його недостатності або відсутності в їжі припиняється нормальне засвоєння організмом солей кальцію і фосфору, в результаті чого у дітей порушується процес утворення кісток, розвивається рахіт. Цей вітамін міститься в печінці та м'ясі деяких видів риб, в яєчному жовтку, вершковому маслі, молоці.

Вітамін В₁(тіамін) приймає активну участь у регуляції вуглеводного обміну, у процесах енергозабезпечення і біосинтезу речовин живої клітини. Він стимулює нервову та м'язову діяльність, забезпечує нормальний тонус органів травлення. Недостатність тіаміну проявляється в ослабленні пам'яті, уваги, головних болях, дратівливості, м'язової слабкості. Джерелом вітаміну В, є м'ясо, печінка, яйця, молоко, житній та пшеничний хліб грубого помелу, гречана та вівсяна крупи, бобові, дріжджі.

Вітамін В₂ (рибофлавін), як і вітамін А, має важливе значення для процесів росту, а також для синтезу гемоглобіну крові. Відсутність його підвищує чутливість очей до світла, викликає сльозотечу, запалення слизових оболонок язика, шкіри, губ тощо. Він міститься у м'ясі, молоці, сирі, твердому сирі, печінці, яєчному жовтку, крупах, моркві, горосі, дріжджах, меді.

Вітамін В₆ (пирідоксин) бере участь у білковому обміні та синтезі поліненасичених жирних кислот, впливає на стан нервової системи, шкіри. Недостатність цього вітаміну викликає роздратованість, слабкість, запальні захворювання шкіри. Джерелом його є пекарські дріжджі, проросле насіння, пшеничні та рисові висівки, печінка, м'ясо, риба, яєчні жовтки.

Вітамін РР (ніацин) входить до складу ферментів, що приймають участь в окислювальних процесах в організмі, сприятливо впливає на центральну нервову систему, стан шкіри тощо. Вітаміном РР багаті м'ясо, субпродукти, житній хліб, гречана та рисова крупи, горох, картопля, дріжджі.